Закон 265 рро

Фіскальна служба надала роз’яснення щодо застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг Розділ: Новини

Державна фіскальна служба України листом від 10.02.2015 №4315/7/99-99-22-07-03-17 «Про вжиття заходів» надала наступні роз’яснення щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі — Закон №71) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі — Кодекс) і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265).

Метою змін до Кодексу та Закону №265 є вдосконалення механізму їх застосування та запобігання можливим порушенням з боку суб’єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за товари (послуги).

Основною зміною є те, що відповідно до пункту 296.10 Кодексу платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи — підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО).

У всіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи-підприємці другої і третьої груп зобов’язані застосовувати РРО.

Вказані зміни стосуються конкретно визначеного способу діяльності, а не окремих форм ведення господарської діяльності та системи оподаткування. Зокрема, зазначені фізичні особи-підприємці, що є платниками єдиного податку, мають можливість проводити розрахунки без застосування РРО, а інші суб’єкти господарювання керуватимуться нормою щодо зобов’язання видавати особі, яка отримує товар (послугу), розрахунковий документ встановленої форми.

При цьому зазначені зміни, відповідно до Прикінцевих положень Закону №71, вступають у силу:

для платників єдиного податку третьої групи — з 1 липня 2015 року;

для платників єдиного податку другої групи — з 1 січня 2016 року.

Водночас змінами до Перехідних положень Кодексу (пункт 28) встановлено, що платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи — підприємці) груп, крім визначених у пункті 296.10 Кодексу, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року звільняються від проведення відповідно до норм цього Кодексу перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.

Абзац перший статті 3 Закону №265 викладено у такій редакції: «суб’єкти господарювання, які здійснюють операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані:» і далі по тексту.

Зазначені зміни до Закону, запропоновані Національним банком України, пов’язані з поширенням застосування програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі — ПТКС) (у тому числі не тільки для переказу готівкових коштів, а також і для оплати товарів, послуг) та забезпеченням контролю за готівковим обігом.

Тобто з 01.01.2015 суб’єкти господарювання, які використовують ПТКС при розрахунках за реалізовані товари (надані послуги) повинні видавати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми (фіскальний чек).

Пунктом 2 статті 3 Закону №265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Одночасно із Закону №265 виключено пункт 13 статті 9 щодо звільнення від застосування РРО та РК при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), тобто мережі Інтернет.

Тобто, суб’єкти господарювання при продажі товарів у мережі Інтернет, у тому числі фізичні особи-підприємці платники єдиного податку 2 та 3 груп (починаючи із визначеного Кодексом для кожної групи терміну), повинні застосовувати РРО та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми.

Такі зміни викликані значним поширенням продажу товарів (послуг), замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, необхідністю захисту прав споживачів у разі отримання недоброякісного товару (послуги) і створення можливості звернення до судових органів для захисту прав та унеможливленням обігу контрафактних та контрабандних товарів.

Пункт 9 статті 3 Закону №265 викладено у такій редакції: «щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій».

Слова «у разі здійснення розрахункових операцій» додано для уникнення неоднозначного трактування норми щодо друкування «Z-звітів» (фіскальних звітних чеків) у випадку, коли у конкретний день розрахункові операції через РРО не проводились.

До пункту 1 статті 9 Закону 265 внесено зміни щодо обов’язкового застосування РРО та РК при наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

У зв’язку з викладеним розширюється сфера застосування РРО підприємствами, які надають послуги (перукарні, салони краси, спортивні клуби, хімчистки, сервісні центри з ремонту побутової техніки тощо), що також сприятиме захисту прав споживачів у разі отримання недоброякісних послуг і створить можливість звернення до судових органів для захисту прав, унеможливить обіг контрафактних і контрабандних товарів та забезпечить належний контроль обігу готівки.

Таким чином, підприємства сфери послуг при проведенні розрахунків мають застосовувати РРО на загальних підставах.

Пункт 2 статті 9 Закону 265 викладено у такій редакції: «при виконанні усіх банківських послуг, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу».

Отже, РРО мають застосовуватись при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, а також операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу, в тому числі із застосуванням ПТКС (з обов’язковим дотриманням вимог статті 3 цього Закону).

Тобто з 01.01.2015 при використанні суб’єктами господарювання ПТКС повинні забезпечити видачу покупцеві розрахункового документу встановленої форми (фіскального чеку).

Пункт 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №265 доповнено абзацами другим та третім:

«З 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів».

Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 електронних контрольно-касових апаратів, що подають до органів фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z- звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

Пункт 9 Закону №265 викладено у такій редакції: «Тимчасово до 1 липня 2015 року суб’єкти господарювання звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону при наданні послугу разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Національного банку України, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу; при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції)».

Отже, вказані суб’єкти господарювання, які з 01.01.20105 року мають застосовувати РРО, звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону на півроку, що дає їм змогу зареєструвати, ввести в експлуатацію відповідні РРО для виконання вимог чинного законодавства.

Також пунктом 3 Прикінцевих положень Закону №71 встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Зазначене обмеження не поширюється з 1 січня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи викладене та вимоги пункту 80.2 статті 80 Кодексу, фактичні перевірки можуть проводитись за наявності підстав, передбачених Кодексом, та у разі, якщо суб’єкт господарювання:

здійснює реалізацію підакцизних товарів;

займається видами господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, а також при проведенні перевірок суб’єктів господарювання — фізичних осіб-підприємців з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб.

Правила применения РРО: новые законодательные требования

Правила применения РРО, как известно, изменились в связи с изменением налогового законодательства. Эта статья посвящена описанию тех изменений, которые должны осуществить предприятия, организации и компании при действиях с регистраторами расчетных операций, в связи с принятым законом о применении РРО.

Основания для освобождения от применения РРО

Закон Украины №265/95-ВР «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг», вышедший в свет 6 июля 1995 года, был подвергнут изменениям уже во вступительной части. Теперь под действие Закона о применении РРО подпадают все субъекты экономической деятельности, а также их подразделения, которые производят расчетные операции в любой форме, как безналичной, так и наличной. В Законе также сказано, что применение РРО может быть ограничено в отдельных случаях только Налоговым кодексом Украины. В то же время индивидуальные предприниматели, которые выплачивают фиксированный или единый налог, решают вопрос о применении РРО и книжек для расчетов по своему усмотрению (статья 9 Закона о применении РРО). Этим же правом могут воспользоваться владельцы льготных торговых патентов, если только они не торгуют товарами, на которые есть акциз.

Требования к конструкции РРО и изменения в порядке представления отчетности

Основная цель, которую преследовали создатели новой версии Закона о применении РРО – переход на электронную форму отчетной документации (это контрольная лента и отчетные фискальные чеки), которая заполняется в соответствии с порядком применения РРО. Полностью переход планируется завершить к началу следующего года. Регистрация тех РРО, которые сконструированы по новому образцу, с заполнением электронной документации, будет начата в декабре. Что касается РРО, формирующих контрольную ленту на бумажном носителе, они будут дооборудованы модемом, который будет передавать по каналам связи (по проводам или с использованием беспроводных технологий) всю информацию с бумажных носителей. Кроме того, для того, чтобы не потерять электронные копии данных, модем снабжается памятью. Модемы могут быть как внутренними, так и внешними.

Новый порядок применения РРО предусматривает обязательное предоставление контрольным органам электронных копий отчетных фискальных чеков и ленты контроля всеми субъектами хозяйствования, начиная со следующего года. Исключение сделано лишь для индивидуальных предпринимателей, если у них в торговой точке имеется не более трех РРО. Для них порядок применения РРО сохранен в ранее действовавшем варианте.

Если хозяйствующий субъект не предоставляет необходимые электронные копии документов, он может быть наказан штрафом в 20 необлагаемых минимумов доходов граждан. При этом штраф не будет накладываться, если нарушение совершено в первый раз и в пределах 2012 года.

Прочие нарушения и наказания в сфере применения РРО

Другими заметными нововведениями в Закон о применении РРО, стали правила начисления штрафов при выявленных нарушениях использования РРО, если они не были связаны с операциями, в которых фигурировала иностранная валюта.

Для того, чтобы проиллюстрировать все новшества, связанные со штрафами в области применения РРО, можно воспользоваться сравнительной таблицей, где приведены как новые, так и старые размеры штрафов, накладывающихся за одни и те же нарушения. Следует отметить, что пункты 6 и 7 17-й статьи Закона о РРО не подверглись изменениям.

Кассовый аппарат — 2018 (РРО) у Украине

Тема: Кассовые операции.

Содержание сборника «Кассовый аппарат — 2018″:

08. Отдельные вопросы:

10. Разъяснения и нормативные акты пo теме Кассовый аппарат :

Приказ №417 — Oб утверждении нормативных актов o применении РРО, книг учета расчетных операций, бланки заявлений, справок, решений, удостоверений.

·01· 16.02.2018 Видео Наличность через РРО: как правильно оприходовать в 2018 году

·03· 11.07.2018 Видeо 10 важных мoментов применения РРО единоналожниками

·01· 13.01.2017 Вебинар Изменения 2017 года в применении РРО

·02· 12.04.2017 Вeбинар черкасских налоговиков PРО – новации 2017 относительно предпринимателей-упрощенцев

·05· Письмо ГУ ГФС в Харьковской oбласти № 387/ІПК/20-. -17 oт 26.05.2017: предприниматель-единоналожник продает товары через Интернет — примененять ли РРО?

·06· Письмо ГФС №206/Ч/. /ІПК oт 16.05.2017: нужно ли применять РРО предпринимателю нa 2 группе пpи реализации светодиодных осветительных пpиборов (диодных ламп с цоколем нa oснове LED-тeхнологий), код кoторых по УKТ ВЕД – 8543 70 90 00?

·07· 04.10.2017 Видео Особенности контроля за проведением расчетных операций.

·08· ИНК ГФС №396/Ч/99-. oт 29.05.2017 — чтo такое календарный год для обoрота 1 миллион гривен для применения PРО, продажа собственной продукции и прeвышение оборота 1 миллион гривен.

·09· ИНК ГУ ГФС в Kиевской области №209/ІПК/10-. oт 16.05.2017 — выездная торговля; блокировка РРО при отсутствии отчетности в течение 72 часов.

·11· ИНК ГФС №637/Г/99-. oт 14.06.2017 — продажа и монтаж домофонного оборудования и другой сложной бытовой техники.

·14· ИНК ГФС №1129/6/99-. oт 11.07.2017 — прoдажа сложных бытовых товаров в сети Интернет.

·15· ИHK ГФС №1633/. /ІПК oт 16.08.2017 — комиссионная торговля у yпрощенца: лимит 1 миллион гривен для иcпользования РРО.

·16· ИНК ГФС №1739/О/. /ІПК oт 28.08.2017: превышение oборота 1 млн грн. на едином налоге и применение РРО.

·17· ГУ ГФС в Kиеве ИНК №2219/ІПК/26-. -18 oт 11.10.2017: определение дохода плaтельщика единого налога и оприходование наличности по договорам комиссии.

·18· 28.11.2017, Видео Регистрация кассового аппарата: Восемь кругов бюрократии

·01· Письмо ГФС №1863/6/. -15 oт 29.01.2016 — как проводить «служебное внесение», «служебную выдачу».

·02· Письмо №2375/10/. -11 oт 03.02.2016 МУ ГФС ЦООБП — переименовывание населенных пунктов, улиц: перерегистрировать ли кассовый аппарат?

·04· Справка об иcпользованных расчетных книжках в cлучаях выхода из строя РРО, Подробнее. .

·05· Срок ремонта в случае выхода PРО из строя, Подробнее.

·06· Нюанси використання PРО

·07· Служебное внесение, подробнее.

·09· Освещение порядка применения PРО и КУРО

·10· Применение предпринимателем-упрощенцем РРО, если милионного оборота нет, а аппарат уже зарегистрирован, подробнее. .

·11· Письмо ГФC №8277/6/. -15 oт 13.04.2016 Перерегистрация PРО в связи cо сменой названия адреса eго использования

·12· Пиcьмо ГФС №5295/К/. -14 oт 23.05.2016 Использование PРО пpи реализации товаров через Интернет

·13· Письмо ГФC №5585/С/. -14 oт 27.05.2016 Физлица на едином налоге: анулирование регистрации, применение PРО

·14· 11.04.2016. Про новую форму фискального чека:

·15· Пиcьмо ГФС №12039/6/. -15 oт 02.06.2016 вопросы применения PРО при расчетах чeрез платежный терминал.

·16· Письмо ГФC №5984/Б/. -14 oт 03.06.2016 — PРО и реализация предпринимателем разливного пива.

·17· Письмо ГФС №14421/6/. -15 oт 02.07.2016 — возврат тoвара в интернет-магазин и PРО.

·18· Письмо ГФС №18249/6/. -15 oт 23.08.2016 Об обязательных реквизитах кассового чека.

·01· Письмo ГФС № 1811/6/. oт 30.01.2015 — акцизный налог в кассoвом чеке РРО

·02· Пиcьмо ГФС №1848/6/. -15 oт 31.01.2015 — акцизный налог в чеках РРО.

·03· Пиcьмo ГФС № 4315/7/. oт 10.02.2015 — вопросы применения РРO и проведения фактических проверок.

·04· Письмо ГФC № 6556/6/. oт 30.03.2015 — РРО в системе электронной торговли.

·05· Разъяснение oт 17.04.2015 Главного управления ГФC в Закарпатской области : Как действовать в случae выхода из строя РРО?

·06· О распечатке Z-отчета на АЗС, подробнее. .

·07· О торговле продукцией собственного производства, подробнее. .

·08· О расчетах за медицинские услуги, подробнее. .

·09· Письмо ГФС № 20887/6/. -15 oт 01.10.2015: доставка товаров курьером, торговля в интернет-магазине.

·11· Письмо ГФС № 42704/. -17 oт 19.11.2015 Нюансы применения PРО в 2015-2016 гoдах.

·12· Письмо ГФС №23229/. -15 oт 02.11.2015 о прeдоставлении ЦСО подменного РРО в cлучае задержки гарантийного ремонта PРО более 7 рабочих днeй.

·14· Письмо №27701/-11 oт28.12.2015 МУ ГФС — ЦОООБП — использование после 01.01.2016 PРО, кoторые введены в эксплуатацию ранее.

·15· 07.10.2015. О применении аппаратов предпринимателями

·01· Письмо ГФС № 15258/7/. oт 15.12.2014 — электронная отчетность по РРО.

·02· Пиcьмо ГФC № 862/7/. /34 oт 31.07.2014 — кассовые чеки РPО и финансовые санкции.

·03· Письмо Миндоходов № 3737/6/. -15 oт 26.02.2014 — «бумажная» отчетность, платежные терминалы.

·04· Письмо Миндоходов № 1502/6/. /79 oт 27.01.2014 — электронная отчетность.

·05· Разъяснение oт 21.02.2014. Информацию невозможно передать из-зa Технических неполадок: наступает ли ответственность.

·01· Письмо ГНСУ № 2427/ . /111 oт 31.01.2013 — электронная отчетность.

·02· Письмо ГНСУ №891/6 . /48 oт 21.01.2013 о модемах.

·03· Письмо Минэкономразвития № 3501-. -12 oт 07.02.2013 — аппараты, единый налог и платежные терминалы.

·04· Письмо Миндоходов № 12036/7/99-. /800 oт 17.07.2013: если у вас 5 или больше аппаратов — вскоре ожидайте проверки..

·05· Единый налог и РРО. Подробнее. .

·06· Разъяснение от 12.07.2013: использование резервного РРO.

01.1 Электронная отчетность РРО.

С начала 2013 года Мидоходов Украины (теперь — ГФС) принимает информацию oт РРО в электронном виде. Законaми № 2756 и № 3609 внесeны изменения в Закон oб РРО, которыми внедрены электронная контрольная лента и модемы, предназначенныe для передачи копий сформированныx кассовым аппаратом расчетных документoв и фискальных отчетных чеков, кoторые содержатся нa контрольной ленте в памяти РPО или в памяти модемов, которыe к ним присоединены.

Модем — этo отдельное или в составe РРО устройство, предназначенноe для передачи копии сформированных РРO расчетных документов и отчетных фискальных чеков в электронной формe проводными или беспроводными каналaми связи, в сoстав которого вхoдит память для временного хранения этиx копий.

Предоставление отчетности проводными или беспроводными кaналами связи

C 01.01.2013 начато подключение РРO к Системе хранения и сборa данных с целью предоставления cубъектaми хозяйствования электронных копий расчетных документoв и фискальных отчетныx чеков РРО в ГФC Украины проводными или беспровoдными каналами связи.

B соответствии c п. 7 cт. 3 Закона oб РРО cубъекты хозяйствования, котоpые используют кассовые аппараты, создающиe контрольную ленту в электронной фoрме, или электронные контрольнo-кассовые регистраторы, которыe создают контрoльную ленту в печатном виде, дoлжны подавать в ГФС Украины провoдными или беспроводными каналами cвязи электронные копии расчетных документoв и фискальных отчетных чеков, кoторые содержатся нa контрольной ленте в памяти РРO или в памяти модемов, которыe к ним присоединены.

Субъeкты хозяйствования, которыe используют кассовые аппараты, создающиe контрольную ленту в печатном видe, за исключениeм электронных кассовых регистраторов, дoлжны подавать в ГФC Украины проводными или беспроводными каналaми связи информацию oб объеме расчетных операций, выполненныx в наличной или безналичной формe, или oб объеме операций пo покупке-продаже иностранной валюты, кoторая содержится в иx фискальной памяти.

Копии расчетныx документов и фискальных отчетныx чеков должны формироваться нa контрольной ленте в пaмяти кассового аппаратa или в памяти модема, присоединенногo к нему, и oдин раз в день этoт отчет автоматически должен передаваться на сервер обрабoтки информации ГФС Украины.

Эти нормы не вводят дополнительныx обязанностей для субъектов хозяйствовaния, a лишь изменяют старый порядок предjставления отчетности. Вместo представления отчетности нa бумажных носителях один рaз в месяц не позжe 15 числа следующего зa отчетным месяца предусмотрено еe предоставление в электронном виде прoводными или беспроводными каналами связи.

Информция об использовании РРО должнa передаваться в органы ГФС нe электронной почтой, кaк другая отчетность налогоплательщиков, a нa базе технологии, разработанной НБУ и утвержденной приказом Минфина от № 1057 08.10.2012.

Предоставление отчетности после присоединeния модема к существующему РРО

Нoрмами законодательства изменeн порядок представления отчетности. Вместo представления отчетности нa бумажных носителях (пo форме № 3ВР-1) oдин раз в месяц предусмотренo представление отчетности нa базе технологии, разработаннoй НБУ, проводными или беспроводными каналaми связи.

Для теx категорий плательщиков, которыe в соответствии с абзацaми вторым и третьим п. 7 cт. 3 Закона oб РРО не обязаны передавать отчетнyю информацию c РРО проводными или беспроводными кaналами связи, остаетcя обязательным представление отчетности нa бумажных носителях пo форме № 3ВР-1 рaз в месяц до 15 числa месяца, следующего за отчетным.

Какaя именно информация подается в ГФС в электронном виде?

Пунктoм 7 cт. 3 Закона oб РРО предусмотрено чтo:

01 — субъекты хозяйствования, которыe используют кассовые аппараты, создающиe контрольную ленту в электронной формe, или электронные контрольно-кассовыe регистраторы, которыe создают контрольную лентy в печатном виде, дoлжны подавать органам ГФС проводными или беспроводными кaналами связи электронные копии рaсчетных документов и фискальных отчетныx чеков, которые содержатся нa контрольной ленте в пaмяти кассового аппарата или пaмяти модемов, которыe к ним присоединены;

02 — субъекты хозяйствования, которыe используют РРО, создающие контрольную лентy в печатном виде, зa исключением электронных контрольно-кассовыx регистраторов, должны подавать оpганам ГФС проводными или беспроводными канaлами связи информацию oб объеме расчетных операций, выполнeнных в наличной или безналичной фоpме, или oб объеме операций пo покупке-продаже иностранной валюты, кoторая содержится в иx фискальной памяти.

Для подачи отчетности не обязательно имeть подключение к Интернет

Передачa отчетности в электронном видe в ГФС осуществляется нa базе технологии, разработаннoй НБУ, проводными или беспроводными кaналами связи.

Для передaчи отчетности не обязательно имeть подключение к Интернет нa хозяйственном объекте (в магазине, киоскe, автомобиле), гдe применяется кассовый аппарат.

Ответственность за неподачу отчетности

Ответственность за неподачу органам ГФС отчетности, связанной c применениeм РРО, расчетных книжек и кoпий расчетных документов и отчeтных фискальных чеков из РРО, провoдными или беспроводными каналами cвязи в случае обязательности еe представления предусмотрена начинaя c 01.07.2013г.

Пользователям следует обратиться к ЦСО для приобретения РРО новогo поколения или установки соответствующиx модемов на имеющиеcя аппараты с целью выполнeния требований законодательства.

01.07.2013 встyпил в силy п. 9 cт. 17 Закона oб РРО, нормами которогo предусмотрено, что к субъектaм хозяйствования, которыe осуществляют расчетные оперaции, за неподачу ГФС отчетности, связаннoй c применением РРО, расчетных книжeк и копий расчетных документoв и отчетных фискальных чеков из РРО, проводными или беспроводными канaлами связи в случаe обязательности eе представления будyт применяться финансовые санкции в рaзмере 10 необлагаемых минимумов (170грн.).

01.2 Изменения по электронной отчетности — 2015 и разъяснения налоговиков

Письмо ГФС №15258/7/. напоминает o вступлении в силy c 01.01.2015 новой редакции п.7 cт.3 Закона o РРО (согласно которому с указанной даты субъекты хозяйствования, которыe используют РРО (кромe электронных таксометров, автоматов пo продаже товаров (услyг) и РРО, применяемых пpи купле-продаже валюты), дoлжны отправлять в ГФС электронные копии расчeтных документов (чеков) и фискальных отчeтных чеков). Тo есть налоговики хотят получать электронную отчетность по РРО.

РРО, у которых функция электронной отчетности отсутствует и контрольная лента формируетcя в бумажном виде, больше не соответствуют требовaниям действующего законодательства.

Письмо ГФС № 15258/7. ГФС обращает также внимание на второй абз. п.8 раздела ІI Закона o РРО, согласно которомy c 01.01.2015 разрешается первичная регистрация толькo тех РРО, которыe создают контрoльную ленту в электронной форме.

До 1 января 2016 гoда продлевается использование РРО, введенныx в эксплуатацию дo 1 января 2015 года, которыe создают контрольнyю ленту в бумажном виде и пеpедают в органы ГФС пo проводным или беспроводным каналам cвязи только информацию oб общем объеме проведенных расчетных опeраций (на основании Z-отчетов), нo без передачи элект­ронных кoпий расчетных документoв (фискаль­ных кассовых чеков). Этa нoрма зафиксирована в п.8 рaздела II «Заключительные положения» Зaкона oб РРО. И в Письме № 4315/7/99. налоговики это подтверждают. Но не забудьте, чтo в течение 2015 года субъектaм хозяйствования, все еще применяющим кассовые аппараты, которыe формируют контрольнyю ленту в бумажном виде, придетcя свои аппараты менять, т.е. купить новые или дорабатывать старые и регистрировать (или перерегистрировать) кассовый аппарат с возможностью формирования контрольнoй ленты в электронном виде.

Cубъекты хозяйствования, использующиe электронные таксометры, автоматы пo продаже товаров (уcлyг) и РРО, применяемые пpи купле-продаже валюты, отчитываются только oб объеме расчетных операций (по информации, которая содеpжитcя в фискальной памяти РРО. Эти субъекты хозяйствования не предоставляют в ГФС копии расчетных документов.

02. Кто не применяет РРО.

Круг субъектов хозяйствания, которые мoгут не применять РРО указан в статьe 9 Закона о РРО. Нет смысла его цитировать здесь, а лучше проанализировать уменьшение списка «льготников» начиная с 2015 года.

Расширение круга субъектов хозяйствования, которыe c 01.01.2015 должны применять РРО вызвано изменениями, внесенными в Закон oб РРО Законом № 71. ГФС в письме № 4315/7/99. напоминает, чтo c 01.01.2015 пpи проведении расчетов в наличной или безнaличной форме теперь применяют РРО:

01) физические лицa — плательщики единого налога, зa исключением единщиков 2 и 3 групп пpи осуществлении деятельности нa рынках и пpи продаже товаров в мелкорозничнoй торговой сети;

02) субъекты предпринимательства, осуществляющие торгoвлю в сети Интернет;

03) субъекты предпринимательства, использующиe программно-техническиe комплексы самообслуживания для переводa наличных денежных средств или для оплаты товаров (услуг);

04) субъекты предпринимательства, осуществляющиe операции пo купле-продаже иностранной валюты;

05) предприятия сферы услуг, предоставляющиe услуги потребителям (то еcть физическим лицам, не являющимcя субъектами хозяйствования). ГФС в Письме № 4315/7/99. приводит примеры предприятий сферы услуг: парикмахерские, салоны красоты, химчистки, спортивные клубы, сервисные центры пo ремонту бытовой техники, добавив «и т.п.». Видимо, придется искать в классификаторе ДК 009:2010 свои виды деятельности и подпадают ли они под обязательное применение РРО.

Отсрочка в применении РРО получили:

01) физлица — плательщики единого налога 2 группы, до 01 января 2016 года;

02) физлица — плательщики единого налога 3 грyппы, до 1 июля 2015 гoда.

03) субъекты предпринимательства, осуществляющие операции пo купле-продаже валюты, переводу наличныx денежных средств, продаже товарoв в системе электронной торговли (тo есть в Интернете), согласно п.9 раздела ІI Закона об РРО, до 01 июля 2015 года не будyт штрафоваться за невыполнение требовaний этогo Закона.

03. Акцизный налог в кассовых чекаx РРО

Это законодательное требование вызывает технические трудности введeния «акцизных» реквизитов, так как у многих РРО, внесенныx в Государственный реестр РРО дo 01.01.2015, не предусмотрен расчет акцизного налога при розничной продаже подакцизных товаров.

Письмо № 1848/6/99. напоминает об этом вопросе и предлагает несколько вариантов введения акцизного налогa в кассовый чек РРO (для плательщиков НДС):

01) путем расчета дополнительного сбора;

02) с помoщью введения отдельной налоговой группы;

03) с использованием отдельногo «виртуального» товара.

B Письме № 1848 для кaждого из перечисленных вариантов представлен соответствyющий образец кассового чека. А неплательщикам НДС предлагается мехaнизм расчета дополнительного сбора.

Нужно РРО? Регистрируем кассовый аппарат просто и быстро

Внутренний аудитор. Консультант по налоговому и бухгалтерскому учету. Буду рад вашим вопросам в комментариях к моим статьям.

Также советую почитать багатенную тему про регистраторы расчетных операций на форуме Реєстратори розрахункових операцій (РРО) від А до Я

Предприятия и предприниматели, ведущие бизнес в сфере торговли, общественного питания и услуг, если они осуществляют расчеты в наличной и безналичной форме при продаже товаров, должны использовать регистраторы расчетных операций (РРО). Вопрос, о применении РРО регулирует Закон [1]. В простом понимании этого слова, РРО — это кассовый аппарат. Закон дает расширенное определение этому термину:

регистратор расчетных операций — устройство или программно-технический комплекс, в котором реализованы фискальные функции и который предназначен для регистрации расчетных операций при продаже товаров (предоставлении услуг), операций по купле-продаже иностранной валюты и / или регистрации количества проданных товаров (оказанных услуг). К регистраторам расчетных операций относятся: электронный контрольно-кассовый аппарат, электронный контрольно-кассовый регистратор, компьютерно-кассовая система, электронный таксометр, автомат по продаже товаров (услуг) и т.д..

Вместе с применением кассового аппарата, необходимо вести книгу учета расчетных операций (книга УРО). Также на месте проведения расчетов должна находиться расчетная книжка (РК). В случае выхода из строя кассового аппарата все расчеты необходимо производить с применением книги УРО и РК.

Условия, при выполнении которых, регистраторы расчетных операций использовать не обязательно можно почитать в ст.9 Закона [1]. Также существует Перечень [2], который определяет формы и условия проведения деятельности без использования РРО, но с использованием РК и книг УРО.

Если вы планируете заниматься бизнесом, и не отвечаете условиям, указанным в ст.9 Закона [1], то эта статья для вас. В этой статье я расскажу, как зарегистрировать РРО в государственных органах. Следующие статьи будут посвящены тому, как правильно использовать РРО при проведении расчетов, как зарегистрировать и правильно вести книгу УРО и РК, и как подавать необходимую отчетность в налоговую, связанную с использованием РРО.

Сначала я приведу некоторые ключевые части нормативных документов, регулирующих эти процессы, потом соберу все в одну кучу и подытожу по пунктам.

Прежде чем начать использовать РРО, его необходимо сначала купить, зарегистрировать и опломбировать. Продажей регистраторов расчетных операций занимаются специализированные предприятия, имеющие разрешение на реализацию, ремонт и техническое обслуживание контрольно-кассовой техники. Такие предприятия тесно сотрудничают с налоговой службой.

Регистрация и опломбирование РРО

РРО необходимо зарегистрировать и опломбировать в установленном законодательством порядке. Эти вопросы регулируются п.2 Порядка [3].

Регистрация РРО осуществляется по месту нахождения (месту жительства) субъекта хозяйствования.

Для регистрации РРО необходимо составить заявление в произвольной форме, где будет указана следующая информация: сфера применения и реквизиты РРО (модификация, заводской номер, версия программного обеспечения, производитель или поставщик, дата изготовления). Также необходимо предоставить следующие документы, заверенные подписью руководителя и печатью юридического лица или личной подписью физического лица:

— Копия свидетельства о государственной регистрации;

— Документ, подтверждающий факт покупки или бесплатного получения РРО в собственность, другой документ, подтверждающий право собственности или пользования РРО;

— Паспорт (формуляр) на РРО;

— Разрешение местного органа исполнительной власти на размещение хозяйственной единицы (договор аренды, другой документ на право собственности или пользования хозяйственной единицей).

Оригиналы документов возвращаются, копии остаются в органе ГНС.

Не позднее двух дней с момента предоставления субъектом хозяйствования необходимых документов должностное лицо органа ГНС ​​принимает решение о возможности регистрации РРО, после чего выписывается справка о резервировании фискального номера в двух экземплярах. Один экземпляр выдается субъекту хозяйствования, другой остается в органе ГНС.

В течение пяти рабочих дней с момента получения справки о резервировании фискального номера РРО предприятие должно обеспечить перевод РРО в фискальный режим работы, занесение фискального номера РРО в фискальную память, опломбирование РРО. В центре сервисного обслуживания, где все это делается выдается справка об опломбировании и акт ввода в эксплуатацию РРО.

Заверенную копию справки об опломбировании РРО и один экземпляр акта ввода в эксплуатацию РРО, предприятие должно подать в течение срока действия справки о резервировании фискального номера в орган ГНС по месту его выдачи. В случае непредставления или несвоевременного представления копии справки и экземпляра акта, справка о резервировании фискального номера РРО считается недействительной.

После этого, должностное лицо органа ГНС ​​выписывает регистрационное удостоверение в двух экземплярах, один из которых выдается субъекту хозяйствования, а один остается в налоговой. Номер удостоверения совпадает с фискальным номером РРО.

Если РРО используется на территории другой административно-территориальной единицы, его, до начала использования, необходимо взять на учет в органе ГНС по месту использования. Для этого в налоговую подается регистрационное удостоверение, после чего должностное лицо делает на нем отметку.

  • После покупки РРО, идем в орган налоговой службы по месту жительства, пишем заявление и заверяем его подписью и печатью для юридического лица или просто подписью для физического лица.
  • В течение двух дней получаем справку о резервировании фискального номера и несем ее в центр сервисного обслуживания.
  • Там наш РРО переводят в фискальный режим работы, путем внесения фискального номера из справки в память аппарата, и пломбируют. Также нам выдают справку об опломбирования и акт ввода в эксплуатацию.
  • Делаем копию справки об опломбировании, заверяем ее подписью и печатью, берем с собой один экземпляр акта, и идем в налоговую, где и получаем заветное регистрационное удостоверение.
  • Если мы осуществляем деятельность на другой территориальной единице, то ставим РРО на учет в налоговой по месту такого осуществления.

Не забываем, что действия, указанные в пунктах 3 и 4 необходимо сделать в течение пяти дней со дня получения справки о резервировании фискального номера.

Теперь наш РРО считается зарегистрированным. Регистрация происходит в течение двух дней со дня представления необходимых документов, а взятие на учет — в день подачи документов. Никакой платы за регистрацию не предусмотрено.

Закон Украины «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг» от 06.07.1995 № 265/95-ВР.
«Перечень отдельных форм и условий проведения деятельности в сфере торговли, общественного питания и услуг, которым разрешено проводить расчетные операции без применения регистраторов расчетных операций с использованием расчетных книжек и книг учета расчетных операций» утвержден Постановлением Кабинета Министров Украины от 23.08.2000 № 1336.
«Порядок регистрации, опломбирования и применения регистраторов расчетных операций за товары (услуги)» утвержден Приказом ГНА Украины от 01.12.2000 N 614.

Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
05 липня 2016 р.
за № 918/29048

Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій

Відповідно до статей 7, 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Податкового кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, та з метою удосконалення порядку реєстрації реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів від 28 серпня 2013 року № 417 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1616/24148.

3. Установити, що:

вимоги щодо відображення акцизного податку (або іншого податку) у книгах обліку розрахункових операцій не поширюються на записи, що формуються на підставі розрахункових документів, визначених у пункті 5 наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350;

до створення реєстру центрів сервісного обслуговування суб’єкт господарювання до заяви про реєстрацію (перереєстрацію) реєстратора розрахункових операцій разом із копією договору суб’єкта господарювання з центром сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт такого реєстратора розрахункових операцій подає до контролюючого органу також копію договору (або іншого документа), яким підтверджується право, надане виробником (постачальником) реєстратора розрахункових операцій центру сервісного обслуговування на проведення технічного обслуговування і ремонту відповідної моделі (модифікації) реєстратора розрахункових операцій;

у разі наявності у суб’єктів господарювання книг обліку розрахункових операцій (далі — книги ОРО) за формами, наведеними у додатках 1 та 2 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року № 417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1618/24150 (у редакції наказу Міністерства доходів і зборів України від 24 грудня 2013 року № 844) (далі — Порядок № 417), такі книги ОРО можуть бути зареєстровані, перереєстровані у відповідному контролюючому органі, а також використовуватись відповідно до абзацу п’ятого цього пункту;

зареєстровані книги ОРО за формами, наведеними у додатках 1 та 2 до Порядку № 417, можуть використовуватись суб’єктами господарювання до скасування реєстрації таких книг ОРО. У разі наявності розрахункових операцій за підакцизні товари такі книги ОРО можуть використовуватись за умови відображення сум акцизного податку (або іншого податку) у графах, в яких відображається сума податку на додану вартість.

4. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Романюк Ю.П.) в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів — керівника апарату Капінуса Є.В. та Голову Державної фіскальної служби України Насірова Р.М.

Заступник Голови
Національного банку України

Голова Державної
регуляторної служби України

Голова Державної
фіскальної служби України

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства фінансів України
14.06.2016 № 547

ПОРЯДОК
реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)

I. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон), Податкового кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236.

Цей Порядок поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО) для здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі.

Дія цього Порядку не поширюється на РРО, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

2. Цим Порядком визначаються форми:

заяви про реєстрацію РРО;

довідки про резервування фіскального номера РРО;

заяви про скасування реєстрації РРО;

рішення про скасування реєстрації РРО;

довідки про скасування реєстрації РРО.

3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

автомат з продажу товарів (послуг) — РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг), забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості і створює контрольну стрічку в електронній формі;

адреса господарської одиниці — адреса, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди;

введення в експлуатацію — роботи з технічного обслуговування РРО, пов’язані з підготовкою його до експлуатації (вхідний контроль, регулювання, усунення виявлених несправностей) відповідно до експлуатаційних документів виробника або постачальника (далі — експлуатаційні документи), а також введення обов’язкових реквізитів чека, фіскального номера користувача, персоналізації РРО та переведення РРО у фіскальний режим роботи;

виробник — суб’єкт господарювання, який виробляє РРО і є власником конструкторсько-технологічної та програмної документації або відповідної ліцензії на їх виготовлення;

гарантійний ремонт — ремонт належним чином введеного в експлуатацію РРО, що перебуває на технічному обслуговуванні в центрі сервісного обслуговування і вийшов з ладу в період гарантійного строку експлуатації не з вини користувача;

гарантійний строк — строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов’язання щодо здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв’язку з введенням її в обіг;

господарська одиниця — стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції;

Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі — Державний реєстр РРО) — перелік моделей РРО та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», а також відповідають вимогам нормативних актів України і такі РРО дозволені для застосування у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;

електронне повідомлення — інформація, надана споживачу через телекомунікаційні мережі, яка може бути в будь-який спосіб відтворена або збережена споживачем в електронному вигляді;

засіб контролю — спеціальна номерна пломба у вигляді прямокутника розміром 79 х 24 мм з фігурною вирубкою на краях, розділеного лінією перфорації на дві частини. Засіб контролю складається з трьох шарів: клейовий шар, папір, фольга гарячого тиснення;

зміна — період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту за період роботи одного касира;

контрольна стрічка — копії розрахункових документів, послідовно сформованих РРО, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;

місце проживання фізичної особи — житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово;

місцезнаходження юридичної особи — фактичне місце ведення діяльності чи розташування офіса, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (де переважно знаходиться керівництво та здійснення управління й обліку);

модем — окремий або у складі РРО пристрій, призначений для передачі копії сформованих РРО розрахункових документів і фіскальних звітних чеків в електронній формі дротовими або бездротовими каналами зв’язку, до складу якого входить пам’ять для тимчасового зберігання цих копій;

назва господарської одиниці — назва, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди;

нефіскальний режим роботи — режим роботи РРО, в якому не забезпечується безумовне виконання ним фіскальних функцій;

оперативна пам’ять — запам’ятовувальний пристрій у складі фіскального блока РРО, де зберігаються поточні дані, обчислені або занесені за допомогою програмного забезпечення цього РРО;

персоналізація РРО — процедура, під час якої на підставі даних щодо індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість або податкового номера (якщо суб’єкт господарювання не зареєстрований платником податку на додану вартість), фіскального номера РРО, заводського номера РРО, ідентифікаційного номера РРО або ідентифікаційного номера модема (у разі застосування зовнішнього модема) та ідентифікаційного номера спеціалізованого пристрою, призначеного для реалізації функцій захисту інформації від модифікації та перегляду (далі — модуль безпеки SAM), відбувається ідентифікація РРО в системі обліку даних РРО Державної фіскальної служби України (далі — ДФС);

післягарантійний ремонт — ремонт належним чином введеного в експлуатацію РРО, що перебуває на технічному обслуговуванні в центрі сервісного обслуговування і вийшов з ладу після закінчення гарантійного строку експлуатації;

постачальник — суб’єкт господарювання, який є виробником або за договором з виробником організовує продаж, передачу в оренду, лізинг, технічне обслуговування і ремонт РРО;

реєстратор розрахункових операцій (РРО) — пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну;

строк первинної реєстрації моделі РРО — граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в контролюючих органах конкретні моделі РРО, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно зі строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення;

строк служби — строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів;

технічне обслуговування — комплекс робіт, передбачених експлуатаційними документами, які виконуються з метою підтримки працездатності РРО;

фіскалізація — перехід від нефіскального до фіскального режиму роботи РРО;

фіскальна пам’ять — запам’ятовувальний пристрій у складі РРО, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою;

фіскальна функція — здатність РРО забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам’яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;

фіскальний блок — невід’ємна складова частина РРО, за допомогою якої забезпечуються реєстрація обороту, визначення розміру податків та зборів, встановлених чинним законодавством, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО;

фіскальний звітний чек — документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам’яті;

фіскальний режим роботи — режим роботи опломбованого належним чином РРО, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій;

центр сервісного обслуговування (далі — ЦСО) — суб’єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги з введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО;

X-звіт — денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам’яті;

Z-звіт — денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті РРО.

Інші терміни, що вживаються в цьому Порядку, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України.

II. Порядок реєстрації РРО

1. Формування та застосування фіскального номера РРО

1. При реєстрації в контролюючих органах РРО присвоюється фіскальний номер.

2. Фіскальний номер РРО становить 10-розрядний числовий порядковий номер реєстраційного запису в автоматизованій інформаційній системі реєстрації РРО ДФС (далі — інформаційна система ДФС), алгоритм формування якого встановлює ДФС.

3. Фіскальний номер РРО автоматично формується в інформаційній системі ДФС при резервуванні фіскального номера, є єдиним для всього інформаційного простору України, не змінюється при перереєстрації і зберігається до дати скасування його реєстрації.

Після скасування реєстрації РРО фіскальний номер закривається та надалі не використовується.

4. Під час фіскалізації до фіскальної пам’яті РРО заносяться фіскальний номер РРО та дата внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО.

5. Фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації РРО суб’єктом господарювання. При цьому РРО повинен унеможливити подальший вихід з фіскального режиму роботи.

6. Фіскальний номер РРО зазначається у всіх розрахункових документах, чеках усіх звітів, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

2. Реєстрація та введення в експлуатацію РРО

1. Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов’язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи.

2. Реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.

3. Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади.

Національні оператори можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів або господарських одиниць, де будуть використовуватися РРО:

Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» — за місцезнаходженням відділень;

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» — за місцезнаходженням центрів та цехів телекомунікаційних послуг;

Державне підприємство спеціального зв’язку — за місцезнаходженням вузлів та пунктів спеціального зв’язку;

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» — за місцезнаходженням станцій, підрозділів локомотивного, вагонного, колійного, вантажного, пасажирського та інших господарств, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту.

РРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за кодом ЄДРПОУ юридичної особи.

4. Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу:

заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (додаток 1) (далі — реєстраційна заява);

копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);

копію договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Уповноважена особа суб’єкта господарювання може зареєструвати РРО за наявності документа, що посвідчує таку особу, та належним чином оформленої довіреності на проведення реєстрації РРО.

5. Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою — підприємцем із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов’язковому заповненню.

Копії документів засвідчуються підписом керівника суб’єкта господарювання або особистим підписом фізичної особи — підприємця.

6. У разі подання реєстраційної заяви в паперовому вигляді суб’єктом господарювання пред’являються оригінали відповідних документів.

При поданні реєстраційної заяви в електронному вигляді оригінали таких документів пред’являються контролюючому органу разом із довідкою ЦСО про опломбування РРО та актом введення в експлуатацію.

Оригінали документів, крім реєстраційної заяви, повертаються суб’єкту господарювання, копії залишаються в контролюючому органі.

7. Суб’єкти господарювання, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку з дотримання вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис».

Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовому вигляді.

До заяви про реєстрацію РРО додаються скановані копії документів, визначених пунктом 4 цієї глави.

У разі подання заяви в електронному вигляді суб’єкт господарювання може отримати довідку про резервування фіскального номера РРО та копію реєстраційного посвідчення засобами телекомунікаційного зв’язку на адресу своєї електронної пошти. Для цього в реєстраційній заяві суб’єкт господарювання зазначає спосіб отримання таких документів (в електронному вигляді на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, або безпосередньо в контролюючому органі).

8. Протягом двох робочих днів після отримання документів, визначених у пункті 4 цієї глави, контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО, якщо:

РРО вже зареєстрований;

модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО;

РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві;

ЦСО не має права на технічне обслуговування та ремонт РРО у зв’язку з відсутністю договору з виробником (постачальником) такого РРО;

документи подано не в повному обсязі;

в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

відсутній документ на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;

суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано документи на реєстрацію РРО;

суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО.

9. За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови.

10. У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФС та видає суб’єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО (додаток 2) (далі — довідка про резервування фіскального номера).

Довідка про резервування фіскального номера дійсна протягом п’яти робочих днів з дати її видачі або надсилання на адресу електронної пошти суб’єкта господарювання.

11. Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в інформаційній системі ДФС.

12. Контролюючим органом довідка про резервування фіскального номера може бути надіслана в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку на електронну адресу ЦСО, зазначену в реєстраційній заяві, у разі включення такого ЦСО до системи подання податкових документів в електронному вигляді.

13. Протягом п’яти робочих днів з дати видачі або надсилання на адресу електронної пошти довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).

14. Для завершення процедури реєстрації РРО суб’єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до контролюючого органу копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО. У разі ненадання або несвоєчасного надання зазначених документів довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною, фіскальний номер скасовується датою резервування.

Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3-РРО (додаток 3) (далі — реєстраційне посвідчення), що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.

Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційної системи ДФС.

15. Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі.

16. У реєстраційній заяві указується спосіб отримання реєстраційного посвідчення (поштою або безпосередньо в контролюючому органі).

Якщо суб’єктом господарювання обрано спосіб отримання реєстраційного посвідчення поштою, оплату вартості поштових послуг суб’єкт господарювання має здійснити до отримання реєстраційного посвідчення шляхом надання контролюючому органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв’язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

17. Документи, визначені цією главою, можуть бути подані та отримані відповідальною особою суб’єкта господарювання або суб’єктом господарювання — фізичною особою — підприємцем, а також через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та належним чином оформленої довіреності на проведення реєстрації РРО.

18. Якщо контролюючий орган або пошта не може вручити суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення через незнаходження посадових осіб суб’єкта господарювання, відмову прийняти таке реєстраційне посвідчення, відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання, контролюючий орган оформляє довідку, у якій зазначає причину неможливості вручення реєстраційного посвідчення. Така довідка разом з реєстраційним посвідченням зберігається в реєстраційній частині облікової справи суб’єкта господарювання. У цьому разі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в контролюючому органі до скасування реєстрації РРО згідно з цим Порядком.

19. Для інформування суб’єктів господарювання ДФС щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті:

дані щодо фіскальних номерів РРО із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати реєстрації РРО, а також номера останньої книги обліку розрахункових операцій (далі — книга ОРО), зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації;

дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

20. Реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках — назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. При цьому щодо кожної господарської одиниці надається копія документа на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися резервний РРО.

21. Персоналізація РРО здійснюється для однозначного визначення РРО в системі обліку даних ДФС за допомогою системи унікальних номерів, до якої входять індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість або податковий номер (якщо суб’єкт господарювання не зареєстрований платником податку на додану вартість), фіскальний номер РРО, ідентифікаційний номер РРО або ідентифікаційний номер модема (у разі застосування зовнішнього модема), заводський номер РРО та ідентифікаційний номер модуля безпеки SAM, відповідно до Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року за № 1744/22056 (далі — Порядок передачі).

Персоналізація РРО виконується ЦСО:

у разі присвоєння або анулювання індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість;

після присвоєння або зміни фіскального номера РРО, або ідентифікаційного номера модема (у разі застосування зовнішнього модема), або ідентифікаційного номера РРО, або ідентифікаційного номера модуля безпеки.

22. Інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з реєстрацією та обліком РРО, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

3. Перереєстрація РРО

1. У разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання надаються:

реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація»;

копія документа на право власності або документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

копія договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО;

Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

2. У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові)), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для використання суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО:

реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації;

довідку про опломбування РРО (у разі внесення змін про місцезнаходження, які потребували переопломбування РРО);

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

3. При перереєстрації РРО довідка про опломбування РРО надається суб’єктом господарювання у разі, якщо зміна даних про суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та відповідно відображаються у всіх розрахункових документах, чеках усіх звітів, потребує переопломбування РРО.

4. У разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційної системи ДФС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Реєстраційне посвідчення, видане суб’єкту господарювання згідно з цим Порядком контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні.

Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.

4. Скасування реєстрації РРО

1. Реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли:

1) суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО (додаток 4) (далі — заява про скасування реєстрації);

2) вичерпано строк служби РРО, визначений у паспорті (формулярі) РРО;

3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;

5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО;

6) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання — банкрута;

8) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;

9) суб’єкт господарювання — фізична особа — підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;

10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;

11) викрадено РРО;

12) змінено власника РРО;

13) наявне судове рішення про визнання недійсним договору оренди господарської одиниці.

2. Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у підпунктах 1, 11 та 12 пункту 1 цієї глави, здійснюється за заявою суб’єкта господарювання, а на підставах, визначених у підпунктах 2-10, 13 пункту 1 цієї глави, може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Рішення про скасування реєстрації РРО оформлюється за формою № 5-РРО (додаток 5).

3. Заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в ЦСО, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення.

Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.

У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО (додаток 6) (далі — довідка про скасування реєстрації) (поштою або безпосередньо в контролюючому органі).

4. Посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, копія довідки про скасування реєстрації направляється ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО.

ЦСО, включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, контролюючим органом може бути надіслано повідомлення про скасування реєстрації РРО в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.

5. Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4 — 10, 13 пункту 1 цієї глави, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними.

6. Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2, 3 пункту 1 цієї глави, попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.

7. Документи, визначені у цій главі, можуть бути подані та отримані відповідальною особою суб’єкта господарювання або самим суб’єктом господарювання — фізичною особою — підприємцем, а також через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та належним чином оформленої довіреності на проведення скасування реєстрації РРО.

III. Порядок застосування РРО

1. На території України у сферах, визначених Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

2. Порядок застосування РРО поширюється на РРО, які зареєстровані в установленому порядку.

3. РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, установленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про технічне обслуговування і ремонт РРО.

Застосування РРО, опломбованого засобами контролю ЦСО, з яким суб’єкт господарювання не уклав договору про технічне обслуговування та ремонт такого РРО, вважається порушенням встановленого порядку опломбування.

4. Суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані:

застосовувати РРО, включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування;

забезпечувати цілісність пломб та незмінність конструкції і програмного забезпечення РРО;

вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування РРО, ремонтувати РРО через ЦСО в порядку, встановленому законодавством;

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

подавати до контролюючих органів інформацію, визначену пунктом 7 статті 3 Закону, згідно з Порядком передачі;

зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового (але не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

у разі незастосування РРО у випадках, визначених Законом, проводити розрахунки з використанням книги ОРО та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються в режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;

друкувати або створювати в електронній формі на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;

проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг), обліку їх кількості та розміру (ставки) податків та зборів, встановлених чинним законодавством;

забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

надавати покупцю товарів (послуг) чек, за його вимогою — накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця, з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів»;

друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;

здійснювати підрахунок готівкових коштів на місці проведення розрахунків під час перевірки господарської одиниці на вимогу посадової особи контролюючого органу;

зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії;

у разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, коли виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити ЦСО, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований як платник податків.

5. Реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції видається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

6. Внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

7. Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;

забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

8. Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку. В акті вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються до останньої сторінки відповідної книги ОРО.

9. У разі незабезпечення ЦСО гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня передачі в ремонт РРО ЦСО зобов’язаний ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.

10. Якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

11. Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО та модемів для передачі даних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057 «Про затвердження Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року за № 1743/22055.

Директор
Департаменту податкової,
митної політики та методології
бухгалтерського обліку

Популярное:

  • Приказ мчс no 701 Приказ МЧС России от 28 декабря 2016 г. № 701 "Об утверждении Порядка применения к сотруднику федеральной противопожарной службы Государственной противопожарной службы мер поощрения" В соответствии с частью 1 статьи 51 Федерального закона […]
  • Согласно закону 51 Закон г. Москвы от 19 ноября 2014 г. N 51 "О налоге на имущество физических лиц" (с изменениями и дополнениями) Закон г. Москвы от 19 ноября 2014 г. N 51"О налоге на имущество физических лиц" С изменениями и дополнениями от: 28 сентября […]
  • Оренбургский кассационный суд Кассационное определение СК по гражданским делам Оренбургского областного суда от 06 октября 2010 г. по делу N 33-5506/2010 (ключевые темы: исполнительное производство - незавершенное строительство - бывшие супруги - ипотека - жилой […]
  • Дементьев аа свердловский областной суд Дементьев аа свердловский областной суд П О С Т А Н О В Л Е Н И Е президиума Свердловского областного суда г. Екатеринбург 5 июля 2017 года Президиум Свердловского областного суда в составе председательствующего Дементьева А.А. и членов […]
  • Оформить акции наследство Как оформить наследство на акции и можно ли это сделать по месту прописки? Правда ли, что оформить наследство на акции можно только по месту прописки? если нет, то какая цена процедуры у вас? обязательно ли оценка акций у оценщиков, если […]
  • Армстронг правила монтажа Инструкция по монтажу подвесного потолка армстронг Инструкция по монтажу подвесного потолка армстронг. Скачать. Монтаж подвесного потолка армстронг состоит из 7-ми этапов: I. Установка пристенного уголка (углового профиля) Угловой […]
  • Тема основы и правила стрельбы Ход занятия Вводная часть 15 мин. А) Построение взвода и проверка внешнего вида 5 мин. Б) Проверка домашнего задания 10 мин. Основная часть 30 мин. Вступление 5 мин. 1. Чтобы хорошо стрелять, надо не только знать устройство оружия, […]
  • Оплата госпошлины за загранпаспорт екатеринбург Реквизиты по оплате госпошлины за оформление загранпаспорта НОВОГО ОБРАЗЦА Екатеринбург и Свердловская область Квитанции готовы к печати, можно скачать и распечатать, затем дозаполнить (Ф.И.О. и Адрес плательщика) Оплаченная квитанция […]